04 червня 2019 року №27 "Про організацію роботи з питань охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки в Березнівській районній раді"

 БЕРЕЗНІВСЬКА  РАЙОННА  РАДА
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
ГОЛОВИ  РАЙОННОЇ  РАДИ


04 червня 2019 року                                               №27

Про організацію роботи з питань охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки в Березнівській районній раді


Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про охорону праці", Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 №9, зареєстрованого Міністерством юстиції України 07.04.1998 за № 226/2666, розпорядження голови районної ради від 07.10.2013 №54 "Про призначення відповідальної особи за безпечну експлуатацію газового обладнання Березнівської районної ради", з метою забезпечення єдиного системного та комплексного підходу в районній раді до питань з охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки:

1.Затвердити:
1.1. Програму проведення вступного інструктажу з охорони праці у Березнівській районній раді, що додається.
1.2. Інструкцію з охорони праці № 1 про заходи пожежної безпеки у Березнівській районній раді, що додається.
1.3. Інструкцію з охорони праці № 2 з електробезпеки у Березнівській районній раді, що додається.
1.4. Інструкцію з охорони праці № 3 для працівників, зайнятих на роботах з персональними комп’ютерами у Березнівській районній раді, що додається;
1.5. Інструкцію з охорони праці № 4 під час роботи з копіювальним апаратом у Березнівській районній раді, що додається;
1.6. Інструкцію з охорони праці № 5 для водія легкового автомобіля у Березнівській районній раді, що додається;
1.7. Інструкцію з охорони праці № 6 для прибиральника службових приміщень у Березнівській районній раді, що додається.
1.8. Інструкцію з охорони праці № 7 для сторожа у Березнівській районній раді, що додається.
1.9. Інструкцію з охорони праці № 8 при роботі з газонокосаркою у Березнівській районній раді, що додається.
1.10. Інструкцію з охорони праці № 9 для працівників Березнівської районної ради, які перебувають у службовому відрядженні, що додається.
1.11.  Правила з безпеки користування побутовими газовими приладами і апаратами, що додаються.

2. Керуючому справами виконавчого апарату районної ради,  начальникам відділів виконавчого апарату районної ради забезпечити наявність та дотримання працівниками інструкцій, зазначених у пункті 1 цього розпорядження.

3. Відповідальній особі з питань охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки в районній раді, керуючому справами виконавчого апарату районної ради Дроженцю Б.О. забезпечити:
3.1. Проходження працівниками виконавчого апарату та особами, які проходять практику у районній раді,  інструктажів з охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки.
3.2. Контроль за дотриманням заходів з питань охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки в Березнівській районній раді.

4. Розпорядження голови районної ради від 17 січня 2013 року №6 "Про затвердження програми вступного інструктажу, інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки" зняти з контролю та вважати таким, що втратило чинність.

5. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.



Голова ради            підпис                Ю. Гуменюк




ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27


ПРОГРАМА
проведення вступного інструктажу з охорони праці
у Березнівській районній раді

Тема 1. Законодавство України про охорону праці
Основні положення Закону України "Про охорону праці". Поняття охорони праці. Соціально-економічне значення охорони праці. Основні законодавчі акти з охорони праці: Закони України "Про охорону праці" , "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Кодекс законів про працю України  та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, а також Кодекс цивільного захисту України, Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

Тема 2. Організація роботи з охорони праці
Управління охороною праці. Мета і завдання управління. Організація роботи з охорони праці. Оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці.
Контроль за ефективністю функціонування системи управління охороною праці, виконанням працівниками своїх обов’язків, правил, норм та інструкцій з охорони праці, за станом охорони праці на робочих місцях, аудит охорони праці.
Світлова та звукова сигналізація, запобіжні написи, сигнальне фарбування, знаки безпеки.  План евакуації з приміщень у разі аварії.

Тема 3. Пожежна безпека
Основні нормативні документи, що регламентують роботу із забезпечення пожежної безпеки об’єктів. Кримінальна, адміністративна, матеріальна та дисциплінарна відповідальність громадян, посадових та юридичних осіб за порушення вимог пожежної безпеки та виникнення пожежі.
Основні причини пожеж. Основні вимоги пожежної безпеки в будівлях і приміщеннях. Призначення та місцезнаходження на об’єкті засобів пожежогасіння, протипожежного обладнання та інвентарю. Правила використовування вогнегасних засобів, протипожежного інвентарю і обладнання для пожежогасіння.
Дії працівників при виявленні на території об’єкта задимлення, загорання або пожежі. Дії працівників після прибуття пожежних підрозділів.

Тема 4. Електробезпека
Електричний струм, одиниці вимірювання струму, напруги, потужності, опору, частоти. Шкідлива дія електричного струму на організм людини.
Вимоги безпечного застосування у діючих електроустановках.
Особа, відповідальна за стан електрогосподарства.

Тема 5. Гігієна праці. Медичні огляди. Профілактика професійних захворювань
Поняття гігієни праці та медицини праці. Основні положення законодавчих актів, що стосуються створення безпечних умов праці та збереження здоров’я працюючих.
Шкідливі фактори виробничого середовища і трудового процесу, їх гігієнічна оцінка. Заходи щодо поліпшення умов праці та виробничого середовища. Санітарно-побутове забезпечення працівників.
Основні принципи профілактики виникнення профзахворювань.

Тема 6. Надання домедичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку
Поняття домедичної допомоги. Основні принципи надання домедичної допомоги і правильність, доцільність дій, швидкість, рішучість, спокій.
Домедична допомога при кровотечі.
Способи реанімації, підготовлення потерпілого до реанімації. Штучне дихання. Непрямий (закритий) масаж серця. Домедична допомога при потопленні.
Види електротравм. Правила надання домедичної допомоги потерпілим від ураження електричним струмом.
Домедична допомога при ударах, отруєнні газами, пораненнях, переломах, опіках, тепловому та сонячному ударах.


Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець

 


ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27


Інструкція з охорони праці № 1
про заходи пожежної безпеки у Березнівській районній раді

1. Галузь застосування
Дія інструкції поширюється на приміщення, що обліковуються на балансі Березнівської районної ради та використовуються для її діяльності, і  знаходяться за адресою: м. Березне, вул. Київська, 6.
Інструкція є обов'язковою для вивчення та виконання посадовими особами та іншими працівниками виконавчого апарату Березнівської районної ради, які виконують свої службові (посадові) обов’язки в цих приміщеннях.
 
2. Вимоги пожежної безпеки до утримання приміщень
2.1. Усі приміщення повинні своєчасно очищатися від горючого сміття і постійно утримуватися у чистоті.
2.2. Меблі та обладнання мають розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.
2.3. Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів; 0,5 м від електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення.
2.4. Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення у пожежобезпечний стан.
2.5. Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Усі працівники повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежегасіння, знати місце їх знаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.
2.6. У службових приміщеннях забороняється:
2.6.1. влаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні плавкі вставки в запобіжники, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники за знятими ковпаками (розсіювачами), використовувати саморобні продовжувачі, які не відповідають вимогам Правил улаштування електроустановок;
2.6.2. пристосовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів, обгортати електролампи та світильники, заклеювати ділянки електромережі горючою тканиною, папером;
2.6.3. використовувати побутові електрокип’ятильники, чайники і таке інше без негорючих підставок, залишати без нагляду увімкненими в електромережу кондиціонери, комп’ютери, принтери, ксерокси,  тощо;
2.6.4. захаращувати підступи до засобів пожежогасіння, використовувати пожежні крани, рукава і пожежний інвентар не за призначенням, зберігати документи, різні матеріали, предмети та інвентар у шафах (нішах) інженерних комунікацій;
2.6.5. палити, проводити зварювання та інші вогневі роботи без оформлення відповідного дозволу, застосовувати легкозаймисті рідини;
2.6.6. закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести до її перегрівання, виходу з ладу та пожежі;
2.6.7. самостійно лагодити апаратуру;
2.6.8. виконувати розпорядження, якщо вони суперечать правилам пожежної безпеки і якщо їх виконання може привести до нещасний випадків.
 
3. Вимоги безпеки перед початком роботи
3.1. Підготувати робоче місце до роботи.
3.2. Зовнішнім оглядом перевірити:
відсутність відкритих струмоведучих частин електроустаткування;
справність обладнання, проводу, електророзетки;
наявність захисного заземлення;
відсутність сторонніх предметів на устаткуванні і робочому місці;
відсутність пошкодження апаратури.
3.3. При виявленні будь-яких несправностей устаткування роботу не розпочинати, повідомити про це керівника.
 
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1. З метою запобігання виходу з ладу та загорання відключити комп’ютерну техніку, кондиціонер та іншу апаратуру від електроенергії, штепсельні вилки витягнути з розеток.
4.2. Прибрати робочі місця. Оригінали та інші документи покласти в ящик столу.
4.3. Оглянути приміщення, візуально переконатися у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі.
4.4. Вимкнути освітлення і загальне електроживлення підрозділу, зачинити вікна.
4.5. Сповістити  безпосереднього керівника про всі недоліки, які виникли під час роботи.
 
5. Обов'язки та дії у разі пожежі
5.1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов’язаний:
негайно повідомити про пожежу черговий підрозділ за номером телефону 101,  вказавши при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, ознаки пожежі, наявність людей та своє прізвище;
повідомити про пожежу свого безпосереднього керівника;
узяти участь в евакуації людей та матеріальних цінностей;
вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію;
розпочати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежегасіння;
організувати зустріч підрозділів пожежної охорони та надати їм консультаційну та іншу допомогу в процесі гасіння пожежі.
5.2. Керівник, якому повідомлено про виникнення пожежі, повинен:
перевірити, чи викликано Державну пожежну охорону та знеструмлено (у разі необхідності) електромережу і вимкнено вентиляцію;
у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, які не беруть участь у ліквідації пожежі;
організувати зустріч підрозділів Державної пожежної охорони та забезпечити їм безперешкодний доступ до місця виникнення пожежі.


Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець

 


ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27
                   


Інструкція з охорони праці № 2
з електробезпеки у Березнівській районній раді

 
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування та інших працівників виконавчого апарату районної ради.
1.2. Необхідно постійно пам’ятати, що електричний струм приховує в собі певну небезпеку, якщо ним невміло користуватися.
Електричний струм небезпечний тим, що його дія на організм людини може викликати порушення серцевої діяльності, зупинку дихання, шоковий стан, опіки, а нерідко закінчується смертю.
Внаслідок цього користування електричним струмом вимагає особливої уваги та обережності від людини.
Ураження електричним струмом суттєво відрізняється від інших травм.
При ураженні електричним струмом розрізнюють: електричні удари, коли струмом уражається весь організм, і електротравми, коли отримують місцеві зовнішні та внутрішні ураження тіла – опіки.
При електричному ударі, коли струм проходить через тіло людини, у більшості випадків спочатку порушується дихання, а серце продовжує працювати з порушенням свого ритму, після чого може статися його зупинка, а потім і смерть.
Електричні опіки тіла можуть бути отримані, як при проходженні електричного струму через тіло людини, так і від іскор вольтової дуги при різноманітних умовах короткого замикання, наприклад, при зміні зіпсованих електрозапобіжників, при випадковому замиканні різних електричних фаз металевими предметами або несправної ізоляції живлячих дротів і інші. При
цьому опік може виявлятися почервонінням шкіри та утворенні на ній пухирів, а іноді може викликати глибоке порушення тканин і навіть обвуглення кісток.
1.3. З метою уникнення ураження електричним струмом при користуванні побутовими та промисловими електроприладами (далі - електроспоживачі) (комп’ютери, принтери, копіювальні апарати, кондиціонери та ін.) слід дотримуватися правил:
- користуватися електроспоживачами, як правило, шнури живлення яких мають трьохполосну вилку з попереджуючим включенням заземлюючого (занулюючого) дроту;
- не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;
- не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкоджені або ненадійно з’єднані з електродротом живлення, вилками, розетками та подовжувачами;
- не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних, направляючих вилку, кришок;
- не користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
- не користуватися саморобними подовжувачами, які не відповідають вимогам правил улаштування електроустановок, що пред’являються до переносних електропроводок;
- не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
- при користуванні електроспоживачами, які мають окремий, самостійний дріт заземлення, перед включенням його в електромережу, перевірити наявність та надійність приєднаного заземлюючого електродроту до відповідних клем;
- при можливості уникати доторкання руками до металевих частин електроспоживачів увімкнених в електромережу;
- не доторкатися руками до обірваних та оголених дротів електромережі, електроспоживачів;
- не замінювати самостійно зіпсовані електрозапобіжники, електролампи, не проводити ремонт електроспоживачів, електромережі;
- при прибиранні пилу з електроспоживачів, митті підлоги обов’язково вимикати їх від електромережі;
- не залишати без догляду працюючі електроспоживачі;
- по закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від’єднати дріт живлення від розетки електромережі. При цьому слід пам’ятати, що від’єднуючи вилку електроспоживача від розетки її слід тримати за корпус,
а не смикати за дріт живлення, бо можна висмикнути один з дротів і потрапити під дію електричного струму.
 
2. Дії працюючих при можливому ураженні електричним струмом
2.1. При ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відривання його від джерела струму тримаючись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.
Якщо потерпілий опинився в стані непритомності, слід забезпечити йому приплив свіжого повітря, розстібнути тісний одяг, дати нюхати нашатирний спирт, обприскати водою, розтирати і зігрівати тіло.
Негайно викликати швидку медичну допомогу за номером телефону 
103.
При рідкому та судорожному вдиханні потерпілого, слід робити йому штучне дихання. Штучне дихання – це комплекс заходів, метою яких є відновлення природного дихання потерпілого.
Засіб штучного дихання являє собою механічний, ритмічний вплив на грудну клітину та дихальні м’язи потерпілого. При цьому створюється газообмін у легенях і поступово може відновитися природне дихання.
Допомогу потерпілому повинні надавати дві особи:
- одна з них накладає долоню на нижню третину грудей і створює поштовхи на груди з частковою приблизно 50-ти поштовхів на хвилину.
Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування крові із серця в судини і сприяє відновленню кровотоку.
- друга надає допомогу, щільно притуливши свої губи до роту потерпілого і вдуває в його легені повітря. При цьому грудна клітка розширюється і утворюється пасивний вдих. Коли особа, яка надає допомогу відсторонюється, грудна клітка потерпілого спадає і в нього утворюється пасивний видих.
Надавати цю допомогу потерпілому продовжувати до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.
2.2. При отриманні потерпілим опіків, не торкатися руками обпечених місць, обережно накласти на пошкоджені місця стерильну пов’язку і відвести потерпілого до медичного закладу
                  
                                                                         
Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець



ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27


Інструкція з охорони праці № 3
для працівників, зайнятих на роботах із персональними комп’ютерами у Березнівській районній раді


1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на працівників виконавчого апарату Березнівської районної ради, які виконують роботи з персональним комп’ютером (ноутбуком) (далі - ПК).
1.2. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, Вимог щодо безпеки та захисту здоров'я працівників під час роботи з екранними пристроями, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України 14.02.2018 №207, Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7, Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.01.2012 № 67.
1.3. За цією інструкцією працівника, який використовує персональний комп’ютер (далі - користувач), інструктують перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (у журналі має бути підпис особи, яка інструктує, та користувача).
1.4. Користувач зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров’я довколишніх при виконанні будь-яких робіт, а також під час перебування на території установи.
1.5. До роботи на персональному комп’ютері допускають осіб, які пройшли інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки.
1.6. Користувач зобов’язаний:
виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
не допускати за своє робоче місце сторонніх осіб;
не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки;
знати правила надання домедичної допомоги;
знати розташування та вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;
вміти працювати з ПК.
1.7. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що можуть впливати на користувача:
підвищений рівень статичної електрики;
нерівномірність розподілу яскравості в полі зору;
підвищена яскравість світлового зображення;
ураження електричним струмом;
напруга зору та уваги;
тривалі статичні навантаження.
1.8. У приміщеннях із ПК має бути природне і штучне освітлення.
1.9. При розміщенні робочих місць необхідно унеможливити пряме засвічування екрана природним освітленням.
1.10. При природному освітленні слід передбачити наявність сонцезахисних засобів (плівка, жалюзі, штори тощо).
1.11. Світлові відблиски із клавіатури, екрана та інших частин ПК у напрямку очей користувача неприпустимі.
1.12. Основним обладнанням робочого місця є ПК або ноутбук, монітор, клавіатура, маніпулятор, робочий стіл, стілець (крісло).
1.13. При розміщенні елементів робочого місця слід враховувати:
робочу позу користувача;
простір для розміщення користувача;
можливість огляду елементів робочого місця;
можливість огляду простору поза межами робочого місця;
можливість робити записи, розміщувати на робочому столі документацію та матеріали, які використовує користувач.
1.14. Розміщення елементів робочого місця не має заважати рухам та переміщенню для експлуатування ПК.
1.15. Монітор встановлюють так, щоб відстань від поверхні екрана до очей користувача була 600-700 мм залежно від розміру екрана.
1.16. Клавіатуру розміщують на робочому або окремому столі на відстані 100-300 мм від краю з боку користувача. Положення клавіатури та кут її нахилу залежить від побажання користувача (як правило, в межах 5-15°). Не допускати хитання клавіатури.
1.17. Конструкція робочого столу має бути такою, щоб оптимально розмістити на робочій поверхні обладнання, що використовують, з урахуванням кількості, розмірів, конструктивних особливостей і характеру його роботи.
1.18. Крісло має забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій та можливість зміни пози. Тип робочого крісла обирають залежно від характеру та тривалості роботи.
1.19. Раціональна поза користувача:
ступні розташовані на підлозі або на підставці для ніг;
стегна зорієнтовані у горизонтальній площині;
верхні ділянки рук вертикальні;
кут ліктьового суглоба у межах 70-90°;
зап’ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°;
нахил голови у межах 15-20°, а часті її повороти виключені.
1.20. Для забезпечення оптимальної робочої пози користувача необхідно:
засоби праці, з якими користувач має тривалий або найбільш частий зоровий контакт, розмістити у центрі зони зорового спостереження та моніторного поля;
забезпечити відстань близько 500 мм між найважливішими засобами праці, з якими користувач працює найчастіше.
1.21. ПК встановлювати на рівній твердій поверхні (столі). Не дозволено встановлювати ПК та оргтехніку на хитких підставках чи на похилій поверхні.
1.22. ПК не встановлювати впритул до стіни, перегородки тощо. Не допускати загородження вентиляційних отворів ПК сторонніми предметами.
1.23. Розетка біля ПК має бути в доступному місці, щоб в аварійних випадках можна було своєчасно його відімкнути.
1.26. Під час переміщення ПК, периферійних пристроїв витягти вилку живлення з розетки.
1.27. Не допускати ушкодження чи модифікування шнура живлення. Заборонено ставити важкі речі на шнур живлення, тягнути чи надмірно перегинати його, скручувати та перев’язувати шнур живлення вузлом.
1.28. ПК під’єднувати до електромережі лише за допомогою справних штепсельних з’єднань та електророзеток заводського виробництва.
1.29. Штепсельні з’єднання та електророзетки мають бути зі спеціальними контактами для під’єднання нульового захисного провідника. Їхня конструкція має забезпечувати з’єднання нульового захисного провідника раніше, ніж з’єднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз’єднань при вимкненні має бути зворотнім.
1.30. За невиконання цієї інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Оглянути робоче місце і навести на ньому лад; впевнитись, що на ньому немає сторонніх предмети, все обладнання і блоки ПК з’єднані з системним блоком з’єднувальними шнурами.
2.2. Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Монітор не має стояти на краю стола. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран — під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим – нижній край ближче до користувача.
2.3. Перевірити загальний стан апаратури, справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана.
2.4. Вставити вилку в розетку і впевнитися, що вона міцно тримається. Заборонено вставляти і виймати вилку мокрими руками.
2.5. Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла та зручний для користувача нахил спинки.
2.6. За потреби приєднати до комп’ютера необхідну апаратуру (принтер, сканер тощо). Усі кабелі, що з’єднують системний блок із іншими пристроями, вмикати та вимикати лише при вимкненому комп’ютері.
2.7. Відрегулювати яскравість свічення, контрастовість монітора.
2.8. Про всі виявлені несправності інформувати безпосереднього  керівника і не братися до роботи, доки їх не буде усунено.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Під час роботи з ПК:
стійко встановити клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання, водночас передбачити можливість її поворотів та переміщень;
якщо в конструкції клавіатури не передбачено простору для упору долонь, клавіатуру розміщують на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моніторного поля;
під час роботи на клавіатурі сидіти рівно, не напружуватися;
щоб зменшити несприятливе навантаження на користувача при роботі з комп’ютерною мишею (вимушена поза, необхідність постійно контролювати якість дій), забезпечити велику вільну поверхню столу для переміщення комп’ютерної миші та зручного упору ліктьового суглоба;
періодично при вимкненому комп’ютері прибирати пил із поверхонь апаратури спеціальними серветками.
3.2. При роботі з ПК заборонено:
самостійно розбирати та ремонтувати системний блок (корпус ноутбука), монітор, клавіатуру, комп’ютерну мишу тощо;
встромляти сторонні предмети до вентиляційних отворів ПК, ноутбука або монітора;
ставити на системний блок ПК та периферійні пристрої металеві предмети, ємкості з водою (вази, горщики для квітів, склянки), оскільки через потрапляння води у середину апарата може виникнути пожежа або ураження електрострумом.
3.3. Тривалість безперервної роботи за ПК не має перевищувати 2 год. Після цього необхідно зробити 15-хвилинну перерву.
3.4. Якщо виник зоровий дискомфорт або інші неприємні відчуття, необхідно зробити коротку перерву.
3.5. Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно під час декількох перерв виконувати комплекс вправ.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Зберегти інформацію.
4.2. Вимкнути ПК, монітор чи ноутбук.
4.3. Вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер під’єднаний до мережі через нього.
4.4. Прибрати робоче місце.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації
5.1. Аварійні та небезпечні ситуації під час виконання роботи на ПК можуть виникнути у разі: короткого замикання, перевантаження блоку живлення системного блоку, перегрівання, пожежі, поломки крісла тощо.
5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що може привести до аварії, нещасного випадку, негайно від’єднати ПК від електромережі, повідомити інцидент керівникові.
5.3. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.
5.4. Якщо стався нещасний випадок, зберегти обстановку в робочій зоні та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків). Поінформувати про подію безпосереднього керівника (іншу відповідальну особу установи) та в подальшому керуватися його вказівками. Вжити заходів, щоб запобігти подібним випадкам у подальшому.
5.5. У разі виникнення пожежі (ознак горіння), повідомити керівнику та, за потреби, викликати оперативно-рятувальну службу за номерами телефонів 101 або 112 (назвати адресу та місце виникнення пожежі, наявність людей, повідомити своє прізвище) та вжити можливих заходів для евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежогасіння. Пам’ятати, що гасіння електротехнічних пристроїв, які перебувають під напругою, виконувати лише після їх попереднього від’єднання від електромережі. Гасити за допомогою вуглекислотних або порошкових вогнегасників, а в окремих випадках – сухим піском.
5.6. За потреби надати потерпілому домедичну допомогу згідно з інструкцією, що діє в установі. У разі подальшого погіршення самопочуття потерпілого, не припиняючи надання домедичної допомоги, викликати за номером телефону 103 швидку медичну допомогу.
5.7. Виконувати вказівки безпосереднього керівника (іншої відповідальної особи установи) для ліквідації небезпеки.


Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець

 


ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27

                                                                         
                                  
Інструкція з охорони праці № 4
під час роботи з копіювальним апаратом у Березнівській районній раді


1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на працівників виконавчого апарату Березнівської районної ради, які виконують роботи з копіювальним апаратом.
1.2. Інструкція розроблена відповідно до Порядку опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.1993 №132, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 №9 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30.03.2017 №526), Типового положення про навчання з питань охорони праці, правил експлуатації копіювальних апаратів різних моделей.
1.3. За даною інструкцією оператор інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці"; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та оператора.
1.4. В разі пошкодження здоров’я оператор має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції оператор несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До роботи на копіювальних апаратах допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.
1.7. Оператор повинен:
    знати шкідливі і небезпечні фактори, які можуть виникнути під час копіювання;
    знати правила будови і безпечної експлуатації апарата, на якому виконує роботу;
    знати вимоги до утримання робочого місця (не захаращувати його, утримувати в чистоті і порядку);
    знати правила особистої гігієни;
    виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
    виконувати роботу тільки на тому апараті, будову якого знає і по якому проінструктований;
    знати і вміти подавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків, особливо від ураження електрострумом;
    вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;
    пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці і відповідальність за товаришів по роботі.
1.8. Головні шкідливі та небезпечні фактори, які діють на оператора:
    дія електроструму;
    підвищена запиленість робочої зони;
    підвищений рівень шуму на робочому місті;
    підвищена температура поверхні обладнання;
    дія хімічних речовин, які застосовуються в роботі;
    контакт з порошком, який містить у собі селен.
1.9. Копіювальний апарат повинен встановлюватись в приміщенні з обміном повітря 30 м3 на годину на одного працюючого.
1.10. Температура повітря в приміщенні повинна бути 10-30 °С, а вологість 20-90%.
1.11. Апарат необхідно встановлювати на рівній твердій поверхні. Різниця по вертикалі між переднім і заднім, а також лівим і правим боками повинна бути в межах 3-5 мм.
1.12. Не дозволяється встановлювати апарат на поверхні, яка має отвори, порожнини, прорізи, в місцях дії прямих сонячних променів і яскравого світла (більше 1500 люкс), поблизу кондиціонерів, нагрівальних приладів (для уникнення утворення конденсату в апараті), в запилених приміщеннях, в приміщеннях з агресивними газами.
1.13. Двері з приміщення, де встановлені копіювальні апарати, повинні відкриватись зовні.
1.14. Приміщення повинно бути забезпечене засобами пожежогасіння, кількість і тип яких вказано в документації конкретних моделей апаратів.
    За відсутності цих даних в приміщенні повинно знаходитись не менше одного вуглекислотного вогнегасника.
1.15. Виробнича площа для кожного апарата, розміщення апаратів і допоміжного обладнання, відстань між апаратами та іншим обладнанням, а також апаратами і стінами повинні відповідати нормам, вказаним в експлуатаційній документації.
1.16. В приміщеннях щоденно повинно проводитись вологе прибирання.
1.17. Генеральне прибирання з очисткою від пилу стін, стелі, вікон та інше не рідше одного разу на місяць, а побілення і фарбування стін, стелі, які не піддаються чистці, не рідше одного разу на три роки.
1.18. Живлення апаратів здійснюється від мережі перемінного струму 220/240 В, частотою 50/60 Гц з силою струму не менше 3А.
1.19. Розетка повинна розміщатись не далеко від апарату в легко доступних місцях, щоб в випадках аварійної ситуації апарат своєчасно можна було відключити. Треба уникати користуватися подовжувачами.
1.20. Для захисту від озону і оксидів азоту повинна бути змонтована вентиляція.
1.21. Забороняється застосовувати спецодяг із синтетичних матеріалів і шовку.
1.21. Забороняється знімати будь-які кришки чи панелі, які закріплені гвинтами.
1.22. Так як деякі деталі апарата знаходяться під високою напругою, то торкатися можна тільки деталей, які вказані в інструкції по експлуатації кожної моделі апарата.
1.23. Вносити будь-які зміни в конструкцію апарата не допускається.
1.24. Не допускається ставити на апарат металеві предмети, ємності з водою (вази, квіткові горшки, склянки), тому що при попадання їх у середину апарата може статися пожежа або ураження електрострумом.
1.25. При переміщенні апарата необхідно вимкнути вилку з розетки, а після установки закріпити фіксаторами.
1.26. Не дозволяється розбирати і модернізувати кабель живлення апарата, так як це може привести до пожежі або ураження електрострумом.
1.27. Не дозволяється ремонтувати, проводити модифікацію апарата, бо це може привести до пожежі, ураження електрострумом, вибуху та ін.
1.28. Зберігати ємності з тонером необхідно в прохолодному темному місці.
1.29. Забороняється класти на тонер важкі предмети.
1.30. Не можна спалювати старий тонер або ємності з-під тонера, бо в відкритому полум'ї тонерний пил може спалахнути.
1.31. Старі ємності з-під тонера необхідно утилізувати.
1.32. Якщо апарат довгий час не використовується, його необхідно відключити від електромережі, вийнявши вилку з розетки.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Одягти спецодяг, застібнути його на всі ґудзики, волосся підібрати під головний убір.
2.2. Перевірити стан робочого місця, відсутність в середині апарата сторонніх предметів, а на самому апараті крім оригіналів щоб нічого не було.
2.3. Перевірити стан мережевого кабеля, щоб на ньому не було важких предметів і згинів більше, ніж потрібно.
2.4. Вставити вилку в розетку і впевнитись, що вона міцно тримається. Не дозволяється вставляти і виймати вилку вологими руками.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Під час роботи на копіювальних апаратах, крім даної інструкції, необхідно користуватися інструкціями з безпечної експлуатації апаратів відповідної моделі.
3.2. 3абороняється експлуатація апаратів, технічний стан яких, вимоги безпеки, а також пожежної безпеки не відповідають встановленій документації на апарати конкретних моделей.
3.3. Напруга живлення не повинна коливатись більше, ніж на 10%.
3.4. Під час друку забороняється:
виключати живлення апарату;
відкривати дверці чи кришки;
виймати кабель електромережі;
переміщати апарат.
3.5. Щоб уникнути попадання в очі світла від джерела експонентного випромінювання, не допускається включення режиму копіювання при піднятому притиску (кришці).
3.6. Притиск і кришки необхідно відкривати і закривати м'яко, без ударів.
3.7. Під час видалення зім'ятого паперу не можна торкатись нагрівального блоку, так як він може бути дуже гарячим.
Забороняється залишати в апараті обірваний папір.
3.8. Видаляти копії, що застряли, слід не раніше, ніж через 15 секунд після виключення машини.
3.9. Після видалення паперу необхідно впевнитись, що всі блоки та важелі повернуті в першочергове положення, а всі кришки закриті.
3.10. Під час виконання операцій, пов'язаних з можливим дотиком до матеріалів, які містять селен, слід користуватися медичними рукавичками.
3.11. Якщо руки забруднились фарбою:
уникайте повторного контакту зі шкірою;
 негайно протріть шкіру вологою ганчіркою або помийте руки теплою водою з милом.
3.12. Треба також слідкувати, щоб фарба не попадала на одяг.
З.13. Якщо в середину апарата потрапили метал, рідина чи інші сторонні предмети, необхідно негайно його виключити від електромережі, а потім вийняти вилку з розетки і викликати спеціаліста із обслуговування апарата. Включати апарат в такому стані забороняється.
3.14. При обслуговуванні апарата його необхідно відключити від електромережі.
3.15. 3абороняється приймати їжу під час операції копіювання.
Перед прийомом їжі необхідно помити руки з милом і провітрити приміщення.
3.16. Забороняється використовувати алюмінієву фольгу, папір, який містить вуглець (графіт) або інший провідний папір.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Відключити апарат від електромережі.
4.2. Прибрати робоче місце; прибрати макулатурний папір.
4.3. Прочистити експозиційне скло, верхню кришку, ролик подачі паперу, стіл подачі паперу протерти вологою тканиною і протерти сухою ганчіркою.
4.4. 3няти спецодяг.
4.5. Ретельно помити руки, обличчя теплою водою з милом, прополоскати рот.
4.6. Про всі недоліки, які мали місце в роботі, доповісти керівникові робіт.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях:
5.1. Якщо в апараті з'явився сторонній стукіт, дим, неприємний запах або щось виглядає незвично, слід негайно виключити основний вимикач живлення, а потім вийняти вилку з розетки.
5.2. Не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.
5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.4. Ні в якому разі не намагатись ліквідувати несправності самому.
5.5. Якщо є потерпілі, необхідно подавати їм першу медичну допомогу, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати за номером телефону 103 швидку медичну допомогу.
5.6. Якщо сталася пожежа, викликати пожежну частину і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.
5.7. В усіх випадках виконувати вказівки керівника робіт по усуненню небезпечної ситуації.


Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець



ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27



Інструкція з охорони праці № 5
для водія легкового автомобіля у Березнівській районній раді


1. Загальні положення
1.1. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15. Дія інструкції поширюється на працівників Березнівської районної ради, які мають право керування службовим автотранспортом.
1.2. Працівник проходить інструктаж за цією інструкцією перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні три місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів із питань охорони праці на робочому місці. У журналі після проходження інструктажу має бути підпис особи, яка проводить інструктаж, та працівника.
1.3. Не допускають керувати автомобілем категорії «В» осіб, молодше 18 років. Керувати автомобілем категорії «В» може водій, який має посвідчення на право керувати цим типом транспортного засобу та пройшов:
професійну підготовку;
медичний огляд;
вступний інструктаж;
первинний інструктаж на робочому місці;
інструктаж із пожежної безпеки.
1.4. Водій зобов’язаний:
дотримуватися норм, правил й інструкцій із охорони праці і пожежної безпеки, правил дорожнього руху, правил внутрішнього трудового розпорядку;
негайно повідомляти керівнику про несправності автомобіля;
нещасний випадок чи аварію, що сталися;
про ознаки професійного захворювання;
про ситуацію, яка загрожує життю і здоров’ю людей;
вміти поводитися з пожежним інвентарем і правильно використовувати його, коли виникла пожежа.
1.5. Заборонено вживати спиртні напої, а також розпочинати роботу у стані алкогольного, наркотичного або токсикологічного сп’яніння. Курити можна лише у спеціально відведених місцях.
1.6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на водія:
наїзди інших транспортних засобів, у тому числі при їх самовільному русі;
порушення пішоходами Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306; далі – Правила дорожнього руху), що призводять до аварійних ситуацій;
термічні фактори (пожежі, вибухи, опіки парою, рідиною з радіатора);
злочинні дії пасажирів та інших осіб;
нервово-емоційне напруження під час керування автомобілем;
монотонність праці під час керування автомобілем;
підвищена або знижена температура та швидкість руху повітря.
1.7. Якщо водій захворів або травмувався як на роботі, так і поза нею, про це необхідно повідомити керівнику та звернутися до лікувального закладу.
1.8. Якщо настав нещасний випадок, потрібно надати допомогу потерпілому відповідно до інструкції з надання домедичної допомоги, викликати за номером телефону 103 швидку медичну допомогу. Також необхідно зберегти до розслідування обстановку на робочому місці такою, якою вона була на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю присутніх і не призведе до аварії. У будь-якому разі варто повідомити про інцидент керівнику.
1.9. Якщо виявили несправності автомобіля чи його елементів та пристроїв, повідомити про це керівнику. Виїжджати на несправному автомобілі, якщо це загрожує безпеці руху, заборонено.
1.10. Водій автомобіля зобов’язаний щороку проходити черговий медичний огляд.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. При підготовці автомобіля до виїзду водій зобов’язаний перевірити:
чи є посвідчення на право водіння автомобіля, інші супровідні документи (за потреби);
технічний стан автомобіля, справність гальмівної системи, рульового керування, приладів освітлення і сигналізації, склоочисників, положення дзеркал, чистоту та видимість номерних знаків, а також, чи не підтікає паливо, мастило, вода;
тиск повітря в шинах;
чи заправлений автомобіль паливом, мастилом, охолоджувальною та гальмівною рідиною;
наявність запасного колеса, буксирувального троса, автомобільної аптечки, домкрата, вогнегасника.
2.2. Заправляти автомобіль паливом за вимкненого двигуна. Заправляти потрібно з бензоколонки зі шлангом із роздавальним пістолетом.
2.3. На заправному пункті заборонено:
курити й користуватися відкритим вогнем;
проводити ремонтні та регулювальні роботи;
заправляти автомобіль паливом, коли працює двигун;
допускати переливання чи розливання палива.
2.4. Перед заправлянням системи охолодження двигуна антифризом необхідно перевірити, чи немає в системі охолодження (у з’єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках) течі.
2.5. Виїзд автомобіля на маршрут із несправностями, які загрожують безпеці руху, заборонений.
2.6. Перед запуском двигуна необхідно переконатися, що автомобіль загальмували стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач поставили у нейтральне положення.
2.7. Заборонено запускати двигун шляхом буксирування автомобіля та перемикання ланцюга живлення стартера.
2.8. Перевіряти технічний стан автомобіля і його агрегатів перед виїздом із території Підприємства та після повернення на Підприємство варто при загальмованих колесах. Виняток – випробовування гальм.
2.9. Щоб оглядати автомобіль у темний час доби, потрібно користуватися світловідбивальним жилетом, переносним електричним світильником напругою не вище 12 В із запобіжною сіткою або електричним ліхтарем із автономним живленням.
2.10. Під час перевірки технічного стану автомобіля також необхідно перевіряти номенклатуру та справність інструментів і пристосування, що видають водію.
2.11. Перед початком роботи водій зобов’язаний перевірити, щоб:
лобове та бокове скло не мали тріщин і затемнень, що ускладнюють видимість;
бокове скло плавно опускалося та піднімалося вручну або склопідйомними механізмами;
на сидінні та спинці сидіння не було провалів, рваних місць, пружин, які виступають, та гострих кутів;
сидіння і спинка мали справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія;
замки усіх дверей були справні, що унеможливлює їх самовільне відчинення під час руху;
опалювальні пристрої салону у холодну пору року були справні;
підлога салону автомобіля була заслана килимком, який не має отворів й інших пошкоджень;
автомобіль був забезпечений знаком аварійної зупинки або проблисковим червоним маячком.
2.12. Водій не має права виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан не відповідає Правилам дорожнього руху, Правилам експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550 та Правилам охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09.07.2012 № 964.

3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Виконувати вимоги правил руху та вказівки регулювальників руху відповідно до Правил дорожнього руху.
3.2. Обирати швидкість руху з урахуванням дорожніх умов, видимості й оглядовості, інтенсивності та характеру руху на дорогах, стану автомобіля і вантажу, який перевозять, або пасажирів.
3.3. Перед подачею автомобіля назад водій має переконатися, що його ніхто не об’їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод.
3.4. Заборонено керувати автомобілем, якщо його дверцята відчинені.
3.5. Особи, які перебувають в автомобілі, зобов’язані виконувати вимоги водія щодо безпеки.
3.6. При зупинці (стоянці) автомобіля водій, який залишив транспортний засіб, має вжити заходів проти його самовільного руху: зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом. На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламентують засоби регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб унеможливити їх самовільний рух.
3.7. Водій, коли вийшов із салону автомобіля, має переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїжджу частину дороги — чи немає руху як у попутному, так і у зустрічному напрямках.
3.8. При ремонті автомобіля на маршруті прямування водій зобов’язаний виконувати вимоги безпеки:
з’їхати на узбіччя дороги;
встановити знаки безпеки;
увімкнути габаритні вогні, якщо погана видимість, та аварійну світлову сигналізацію;
зупинити автомобіль стоянковим гальмом;
підкласти під колеса упори.
При роботах на узбіччі під автомобілем заборонено перебувати з боку проїжджої частини.
3.9. Під час ремонтних робіт у неопалювальному приміщенні або на відкритому повітрі, коли водій лежить під автомобілем або стоїть навколішки, необхідно застосовувати лежак, мати.
3.10. Заборонено підігрівати двигун відкритим вогнем.
3.11. Якщо двигун перегрівся, пробку радіатора можна відкривати тільки тоді, коли температура води (рідини) буде нижче 90 °С. Інакше може статися викид охолоджувальної рідини. Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накрити її перед цим ганчіркою. Відкривати варто обережно, не допускати інтенсивний вихід пари у бік того, хто відкриває.
3.12. Щоб запобігти обмороженню, під час усунення несправностей взимку на відкритому повітрі варто працювати лише в рукавицях. Заборонено торкатися металевих предметів, деталей та інструмента голіруч.
3.13. Щоб запобігти пожежі в автомобілі, заборонено:
подавати бензин до карбюратора із ємкості самопливом через шланг або іншим способом, якщо несправна паливна система;
ремонтувати паливну систему, коли працює двигун чи за увімкненої системи запалення;
залишати в салоні автомобіля або на двигуні забруднені маслом чи паливом ганчірки;
підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися ним поряд із приладами системи живлення двигуна;
курити або користуватися відкритим вогнем, щоб визначити, чи є паливо у баку, а також під час заправлення автомобіля.
3.14. Водію заборонено:
керувати автомобілем у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, а також хворим чи втомленим;
передавати керування автомобілем третім особам;
самовільно відхилятися від встановленого маршруту;
брати пасажирів, якщо це не передбачає виробничий процес;
перевозити вантаж, якщо він закриває видимість шляху;
перевозити вантаж у несправній тарі;
витягувати за допомогою автомобіля вантаж, що розміщений у грунті або примерз;
користуватися відкритим вогнем, коли перевіряє рівень електроліту в акумуляторній батареї, рівень пального у баку та коли усуває несправності механізмів;
зберігати й перевозити у салоні бензин та інші легкозаймисті рідини;
відпочивати або спати в салоні автомобіля, коли працює двигун;
допускати до ремонтування автомобіля на маршруті руху сторонніх (супровідників, пасажирів тощо);
встановлювати домкрат на випадкові предмети;
виконувати будь-які роботи, коли перебуває під автомобілем, який піднятий лише домкратом, без встановлення надійної опори;
використовувати як підставку під вивішений автомобіль випадкові предмети: камені, цеглини тощо;
користуватися, коли він керує автомобілем, будь-якими засобами зв’язку (мобільними телефонами, комунікаторами тощо), тримаючи їх у руці.
3.15. Під час буксирування транспортного засобу неухильно дотримуватися Правил дорожнього руху.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Після повернення з маршруту слідування очистити автомобіль від бруду й поставити на місце, яке відвели для стоянки. За потреби — відправити автомобіль на технічне обслуговування.
4.2. Залишатися на нічліг у зачиненому автомобілі заборонено.
4.3. Після зупинки автомобіля водій, який залишив салон, має вжити усіх заходів проти самовільного руху: вимкнути запалювання або перекрити    подачу палива, встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом. Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному схилі, необхідно додатково підставити під колеса упорні колодки.
4.4. Перед постановкою автомобіля на місце стоянки водій має переконатися, що не витікає паливо, якщо витік є — усунути його.
4.5. При вимушеній зупинці та стоянці на неосвітлених ділянках дороги в темний час доби або в інших умовах недостатньої видимості на автомобілі необхідно включити габаритні або стоянкові вогні.
4.6. Ширина проїзду між автомобілями в приміщеннях для стоянки має бути достатня, щоб автомобіль вільно проїхав на своє місце (за один маневр), а відстань від межі проїзду до автомобіля — не менш ніж 0,5 м.
4.7. Після постановки автомобіля у приміщенні для стоянки двигун необхідно вимкнути.
4.8. У приміщеннях, призначених для стоянки, а також на стоянках під навісом або на майданчиках заборонено:
курити, користуватися відкритим вогнем;
залишати відкритими горловини паливних баків автомобілів;
заряджати акумуляторні батареї (у приміщеннях);
зберігати будь-які матеріали та предмети;
мити або протирати бензином деталі або агрегати, а також руки й одяг;
зберігати паливо (бензин, дизельне паливо), за винятком палива в баках автомобілів;
заправляти автомобілі рідким (газоподібним) паливом, а також зливати паливо з баків і випускати газ;
встановлювати предмети й обладнання, які можуть перешкоджати швидкому евакуюванню автомобілів, якщо виникне пожежа або інша надзвичайна ситуація;
запускати двигун із будь-якою іншою метою, крім виїзду автомобіля з приміщення.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. При дорожньо-транспортній пригоді (далі – ДТП) водії, причетні до неї, зобов’язані:
негайно зупинитися і не зрушувати з місця транспортний засіб, а також інші предмети, що стосуються ДТП;
за потреби викликати за номером телефоному 103 швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, відправити потерпілих на попутному транспорті до найближчого лікувального закладу;
повідомити про інцидент керівнику, якщо його немає, особі, що його заміщає;
поінформувати поліцію, записати прізвища очевидців і чекати на приїзд полісменів.
5.2. Якщо виникла пожежа під час руху, необхідно зупинити автомобіль, вимкнути двигун, вжити заходів, щоб загасити пожежу наявними засобами пожежогасіння. По змозі повідомити про те, що сталося, пожежній охороні за номером телефоном 101. У будь-якому разі доповісти про аварійну ситуацію керівнику.
5.3. Якщо загорівся одяг, необхідно передусім загасити полум’я підручним матеріалом. Не можна накривати потерпілого з головою, щоб уникнути опіків дихальних шляхів й отруєння токсичними продуктами горіння.
5.4. При вимушеній зупинці автомобіля на узбіччі або на краї проїжджої частини дороги для ремонту водій зобов’язаний увімкнути аварійну світлову сигналізацію, встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах та 40 м – за їх межами.
5.5. Перед підйомом частини автомобіля домкратом необхідно встановити автомобіль на горизонтальному неслизькому майданчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, вивести людей із салону, зачинити двері, встановити під колеса, що не підіймаються, упорні колодки. При підйомі частини автомобіля на грунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установки домкрата, покласти під домкрат міцну дерев’яну підставку площею не менш ніж 0,1 м2 або дошку. Заборонено встановлювати домкрат на випадкові предмети.
5.6. Якщо під час руху з’явився запах бензину, водій має негайно зупинити автомобіль, виявити причину появи запаху та усунути її.
5.7. На автомобілі, що працює на газовому паливі, при будь-якій несправності редукторів тиску, електромагнітного запірного клапана необхідно зачинити витратні та магістральний вентилі. Автомобіль направити на перевірку до спеціальної майстерні (на спеціалізовану дільницю).


Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець



ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27


Інструкція з охорони праці № 6
для прибиральника службових приміщень у Березнівській районній раді


1. Загальні положення
1.1. Інструкція з охорони праці для прибиральника службових приміщень (далі – Інструкція; код 9132 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») є інструкцією за професією, що встановлює вимоги безпеки під час виконання робіт із прибирання службових приміщень.
1.2. Інструкцію розроблено на основі Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, та з урахуванням вимог Правил охорони праці під час збирання, вивезення та знешкодження побутових відходів, затверджених наказом Мінпраці України від 06.10.2000 № 268.
1.3. Прибиральник службових приміщень (далі – прибиральник) утримує службові приміщення у належному санітарному стані.
1.4. Робота прибиральника є одноосібною. Прибирання службових приміщень проводиться згідно з графіком, затвердженим роботодавцем.
1.5. Технологічний процес прибирання включає:
підмітання приміщень та коридорів щіткою або віником;
миття та дезінфекція підлоги, вікон, дверей, меблів;
прибирання та дезінфекція вбиралень із сантехнічним обладнанням (раковини, умивальники, унітази тощо).
Необхідність використання для прибирання пилососа визначається роботодавцем.
1.6. Робота з прибирання службових приміщень не належить до переліку робіт підвищеної небезпеки.
1.7. До виконання обов’язків прибиральника допускається особа не молодше 18 років, яка не має медичних протипоказань за станом здоров’я до виконуваних видів робіт.
1.8. Основні шкідливі та небезпечні чинники, що діють на прибиральника:
несправність робочого інвентарю, що використовується для прибирання (гострі краї, задирки та шорсткість на поверхнях інструментів для прибирання, обладнання);
небезпечні складові елементи сміття (наприклад, скло);
електричний струм (за наявності незахищених струмопровідних частин електрообладнання);
токсична та подразнююча дія на органи дихання, шкіру та слизові оболонки хімічних речовин, що можуть використовуватися у дезінфекційних засобах;
недостатнє освітлення робочої зони;
захаращеність робочої зони.
1.9. Під час влаштування на роботу прибиральник проходить вступний інструктаж з питань охорони праці.
1.10. Прибиральник проходить інструктаж за цією Інструкцією, інструкціями з електробезпеки, пожежної безпеки та надання першої долікарської допомоги перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, де ставлять свої підписи той, хто інструктує, та прибиральник.
Інструктаж з питань охорони праці з прибиральником може проводитись в інших випадках, передбачених законодавством про охорону праці.
1.11. Прибиральника допускають до самостійної роботи без стажування.
1.12. Прибиральника забезпечують спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту, перелік та строки носіння яких встановлюється трудовим (колективним) договором, а саме: халат бавовняний – 12 місяців; рукавиці комбіновані – 2 місяці; рукавиці гумові – 6 місяців. Спецодяг має бути відповідного розміру і зросту.
1.13. У разі прибирання сантехнічного вузла шляхом поливу з гумового шланга прибиральника додатково забезпечують гумовими чоботами. Прибиральника забезпечують змиваючими або знешкоджуючими засобами (милом, захисною пастою).
1.14. Робочий інвентар прибиральника: для прибирання службових приміщень – щітка або віник, відро, швабра, ганчірка; для прибирання убиралень – відро, швабра, ганчірка. Робочий інвентар може бути маркованим. У разі миття вікон, розташованих на висоті, прибиральника забезпечують тримачем з подовженою ручкою.
1.15. Для дезінфекції використовуються дезінфікуючі розчини, що мають відповідний позитивний санітарний висновок Міністерства охорони здоров’я України та інструкцію з їх використання.
1.16. Для дезінфекції можна використовувати хлорне вапно – сухий білий порошок із різким запахом хлору. При температурі понад 150 оС розкладається з вибухом. Під час взаємодії з кислотою виділяється «активний хлор». Хлорне вапно чинить токсичну дію на організм людини. Порошок хлорного вапна і хлор, що виділяється під час розкладання хлорного вапна, сильно подразнюють дихальні шляхи і очі, спричиняють пошкодження зубів, можуть викликати бронхіальну астму, сильно подразнюють шкіру, що може призвести до її атрофії.
Хлорне вапно зберігають у спеціальному ящику з кришкою та відповідним написом. Для миття підлоги використовують 1%-вий розчин хлорного вапна (столова ложка на відро води), для дезінфекції іншого обладнання приміщень – 3%-вий розчин хлорного вапна (3 столові ложки на відро води). У сантехнічних вузлах миття підлоги і оброблення сантехнічного обладнання проводять 5-10%-вим розчином хлорного вапна.
Для роботи з дезінфікуючими речовинами (хлорним вапном) прибиральника додатково забезпечують засобами індивідуального захисту: респіратором, захисними окулярами. У кожному сантехнічному вузлі має бути спеціальний резервуар для приготування дезінфікуючого розчину, на якому вказується дата приготування розчину. Готовий розчин придатний протягом 7 діб. Не допускається залишати у приміщеннях без опалення розведене (кашоподібне) хлорне вапно. У зимовий період слід використовувати розчин, що має кімнатну температуру.
1.17. Прибиральника забезпечують достатньою кількістю витратних матеріалів для прибирання (ганчір’я, мішки для сміття) та дезінфекції, що зберігаються в окремому приміщенні (коморі) разом із робочим інвентарем.
1.18. Прибиральник повинен:
1.18.1    дотримуватись умов трудового договору, не виконувати прибирання у виробничих приміщеннях (цехах) та поблизу механізмів, що рухаються або обертаються;
1.18.2    не займатися сторонніми справами, не відволікати увагу інших працівників, дбайливо ставитись до майна, що знаходиться у приміщенні, де проводяться роботи;
1.18.3    виконувати лише ту роботу, за якою отримав інструктаж, дотримуватися вимог електробезпеки та пожежної безпеки, встановленого режиму роботи;
1.18.4    користуватися справним робочим інвентарем та передбаченими для прибирання дезінфікуючими засобами;
1.18.5    не захаращувати службові та побутові приміщення, проходи до них;
1.18.6    проводити прибирання при належному освітленні робочої зони;
1.18.7    знати місця утилізації сміття, правила користування засобами первинного пожежогасіння; порядок надання першої (долікарської) допомоги.
1.19. У темний час доби ходити лише по добре освітлених місцях. Бути обережним і уважним під час пересування.
1.20. Трудомісткі вантажно-розвантажувальні роботи мають бути механізовані. Заповнені баки для перенесення сміття або води не мають перевищувати встановлених вагових нормативів. Для жінок маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, не має перевищувати 7 кг, для чоловіків – 30 кг.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Надягти спецодяг (халат) та підготувати робочий інвентар для прибирання.
2.2. Оглянути місце прибирання та перевірити відсутність небезпечних чинників.
2.3. Перевірити освітленість робочої зони, за необхідності увімкнути освітлення приміщення.
2.4. Для підготовки робочого місця та засобів виробництва на початку зміни прибиральнику має бути надано необхідний час.
2.5. У разі виявлення під час огляду службових приміщень будь-яких слідів скоєння злочину (наприклад, крадіжки) інформувати по телефону відповідальну особу роботодавця та вжити заходів щодо збереження слідів злочину і речових доказів. Аналогічно діяти у разі виявлення пошкодження майна або охоронної сигналізації.
2.6. Про всі виявлені несправності інформувати відповідальну особу роботодавця та не приступати до роботи, поки їх не буде усунуто.

3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Прибирання службових приміщень та інших місць проводити у дні та години згідно з графіком роботи або з дозволу працівника, який працює у цьому приміщенні. Прибирання починати із найбільш забруднених місць.
3.2. Використовувати справний робочий інвентар та передбачені для прибирання дезінфікуючі засоби.
3.3. Сміття та відходи матеріалів виносити з приміщень з використанням суцільних мішків у спеціально відведені для цього місця, не допускати засмічення території установи.
3.4. Протирання вікон (скла дверей) та стін проводити одноразово у міру забруднення. Перед початком миття вікон пересвідчитися у міцності та справності віконної рами, відсутності битих шибок. Бите скло негайно прибрати. Вжити заходів щодо недопущення самовільного відчинення вікон. Під час миття вікон, розташованих на висоті, не ставати на підвіконня, а використовувати спеціальний пристрій (тримач з подовженою ручкою).
3.5. Для прибирання пилу (павутиння) зі стелі та стін стояти так, щоб пил та частини штукатурки не падали в обличчя. Заборонено використовувати під час прибирання приставну драбину (стрем’янку) та засоби підмощування.
3.6. Слідкувати за тим, щоб на місці прибирання підлога не була слизька; розлиті на підлогу рідини (воду) одразу зібрати сухою ганчіркою.
3.7. Прибирання сходових маршів виконувати зверху вниз та від краю сходинки до стіни. Відро з водою під час прибирання сходового маршу має стояти на верхніх сходинках перед прибиральником. Переносити воду для миття підлоги у відрі місткістю не більше 10 л. Відро наповнювати водою не більше як на 3/4 його місткості.
3.8. Під час використання гумового шланга для поливу сантехнічного вузла користуватися гумовими чоботами та рукавицями. Не направляти струмінь води на електротехнічні пристрої та не використовувати великий напір струменя води.


3.9. Прибиральнику забороняється:
3.9.1    перебувати на робочому місці у нетверезому стані, стані наркотичного та токсичного сп’яніння;
3.9.2    курити і використовувати відкритий вогонь усередині будинку, зберігати пожежонебезпечні матеріали та сторонні речі, захаращувати виробничі приміщення;
3.9.3    виносити майно з приміщення, де проводиться прибирання, або користуватися майном у приміщенні з особистою метою;
3.9.4    мити меблі та інший інвентар у приміщенні, користуватись електротехнічними пристроями приміщення (крім, освітлення);
3.9.5    замітати сміття або зливати використану воду в конструктивні прорізи будинкових конструкцій;
3.9.6    класти на електротехнічні пристрої ганчірки та робочий інвентар, витирати вогкою ганчіркою та лити воду на електротехнічні пристрої, торкатися неогороджених струмопровідних частин електрообладнання;
3.9.7    використовувати для миття віконних рам та дверей легкозаймисті та горючі рідини (бензин, гас, ацетон, скипидар тощо);
3.9.8    брати та ущільнювати сміття вручну (навіть у рукавицях) з метою запобігання порізів рук небезпечними складовими сміття (скло, гострі предмети); розводити вогнище для спалювання сміття на території підприємства;
3.9.9    виконувати будь-які роботи з перебуванням на висоті та інші роботи підвищеної небезпеки, а також перебувати у зонах з потенційно небезпечними чинниками (у місцях, де відсутнє огородження або перекриття прорізів отворів підземних інженерних споруд).
3.10. Під час виконання роботи дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни.
3.11. Про всі виявлені під час роботи несправності інформувати відповідальну особу роботодавця.

4. Вимоги безпеки по закінченні роботи
4.1. Робочий інвентар для прибирання віднести у відведене для зберігання місце (комору). Не залишати у проходах робочий інвентар та зібране сміття.
4.2. Виходячи з приміщень, вимкнути освітлення та зачинити вікна.
4.3. Зняти та очистити спецодяг (халат) та віднести у відведене для зберігання місце (комору). Не зберігати чистий (домашній) та робочий одяг в одній шафі.
4.4. Вимити відкриті частини тіла (руки, обличчя) миючими засобами, на руки нанести знешкоджуючі засоби.
4.5. Для прибирання робочого інвентарю має надаватись у кінці зміни необхідний час.
4.6. Повідомити відповідальну особу роботодавця про всі несправності та дефекти, що мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Якщо сталася ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку (руйнування конструктивних елементів будівлі, виток внутрішнього середовища інженерних мереж (газу, води), відсутність електроенергії, освітлення тощо), необхідно інформувати сторожа та відповідальну особу установи. Якщо виникло коротке замикання електротехнічного пристрою або його загорання, відключити комутаційним апаратом мережу його електроживлення.
5.2. У разі погіршення самопочуття та з будь-яких інших причин, що вимагають припинення роботи, інформувати по телефону відповідальну особу роботодавця та діяти за її вказівками.
5.3. Якщо виникла пожежа (ознаки горіння), вжити заходів щодо гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами первинного пожежогасіння та збереження майна у приміщеннях, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з пожежної безпеки. Якщо неможливо усунути пожежу власними силами, викликати представників пожежної охорони за номером телефону 101.
5.4. Викликаючи аварійно-рятувальну службу, назвати адресу будинку, місце виникнення події, обстановку, наявність потерпілих осіб та повідомити своє прізвище.
5.5. Про кожний нещасний випадок інформувати відповідальну особу роботодавця та вжити заходів щодо збереження до прибуття уповноважених представників організації, де проводиться прибирання, обстановки у такому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш важких наслідків), недопущення подібних випадків у ситуації, що склалась.
5.6. При нещасному випадку надати першу допомогу, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з надання першої (долікарської) допомоги. За потреби викликати за номером телефону 103 швидку медичну допомогу.


Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець



ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27

                                                                                                             

Інструкція з охорони праці № 7
для сторожа у Березнівській районній раді


1.Загальні положення
1.1. Ця інструкція регламентує несення служби сторожем на об'єкті, що охороняється.
1.2. Сторож заступає на пост відповідно до графіка.
1.3. За цією інструкцією сторож інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результат інструктажу заноситься в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці", в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка проводила інструктаж та сторожа.
1.4. За невиконання цієї інструкції сторож несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
1.5. До виконання обов'язків сторожа допускаються особи, віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.
1.6. Сторож повинен:
1.6.1.    Знати правила надання першої медичної допомоги та гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.
1.6.2.    Знати номери телефонів виклику пожежної частини - 101, поліції - 102, швидкої медичної допомоги - 103, домашній та/або мобільний телефон керівника установи.
1.6.3.    Мати аптечку з необхідними медикаментами для надання першої медичної допомоги.
1.6.4.    Знати розташування пожежного щита, вогнегасників, ящика з піском.
1.7.Головні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на сторожа:
1.7.1.    Протяги.
1.7.2.    Незадовільні метеорологічні фактори.
1.7.3.    Недостатня освітленість робочої зони.
1.7.4.    Незахишені струмоведучі частини електрообладнання.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Прибути на зміну не пізніше ніж за 15 хв. до її початку.
2.2. На початку чергування сторож зобов'язаний:
2.2.1. Особисто оглянути та перевірити наявність та цілісність всього, що береться під охорону, матеріальні цінності, які не складовані в спеціальних приміщеннях, а також змонтоване обладнання.
Сторож зобов'язаний перевірити:
наявність і справність первинних засобів пожежогасіння, а також доступ до них;
силову і освітлювальну електромережу (вона повинна бути знеструмлена, а всі електроприлади і устаткування - вимкнені);
чи не захаращено проходи і виходи з приміщення, під’їзди до будівлі;
чи немає в приміщеннях запаху диму або горілого, чи не залишено недокурка, що тліє.
2.2.2.    Якщо на об’єкті є телефон, слід переконатись, чи вільний до нього доступ і чи справний телефон, чи є біля нього список номерів пожежної охорони, поліції і керівника установи для виклику їх на випадок пожежі, стихійного лиха або інших подій.
2.2.3.    В разі виявлення на об’єкті порушень протипожежних правил сторож повинен вимагати від адміністрації їх усунення. Приймати об'єкт для охорони до усунення виявлених недоліків забороняється.
2.2.4.    Після усунення порушень і повторного огляду об'єкта сторож і представник адміністрації розписуються в журналі прийняття - здачі об'єкта для охорони.

3. Вимоги безпеки під час роботи.
3.1. Не відхилятись від маршруту під час огляду об'єктів, особливо в нічний час.
3.2. Бути уважним під час чергування, не займатись сторонніми речами.
3.3. Не допускати на територію установи (об'єкту) сторонніх осіб, в неробочі години, вихідні та святкові дні. Особи, які працюють в установі, що охороняється, допускаються тільки з дозволу представника установи.
3.4. Не залишати об'єкт, до приходу зміни; при відсутності зміни негайно доповісти про це керівникові.
3.5. У випадку виникнення пожежі на об'єкті повідомити пожежну частину за номером телефону 101 та вжити всіх можливих заходів щодо гасіння пожежі з додержанням правил охорони праці.
3.6. При    пропусканні на територію об'єкту транспортних засобів необхідно бути особливо уважним.
3.7. Проїзні ворота повинні бути справними і обладнані фіксаторами.
3.8. Забороняється торкатися обірваного дроту.
3.9. Не розводити вогнищ на території установи та поблизу нього.
3.10. Не вживати алкогольних напоїв та наркотичних засобів, не спати.
3.11. Не переносити самовільно захисні та попереджувальні знаки та написи.
3.12. Не курити в зоні знаходження легкозаймистих та вибухонебезпечних матеріалів.

3.13. Не відчиняти самовільно дверей воріт до складових приміщень, гаражів (за винятком аварійних ситуацій).
3.14. Не користуватись нагрівальними приладами з відкритою нагрівальною спіраллю, кустарного виготовлення, а також електроприладами, які не мають інструкції по їх безпечній експлуатації.
3.15. Не ремонтувати самому електроприлади.
3.16. Не відключати сигнальні прилади, якщо спрацювала охоронно-пожежна сигналізація.
3.17. Включення побутових приладів проводити тільки за допомогою штепсельних з’єднань.
3.18. Не підходити ближче 8-10 м до електродроту, який лежить на землі.
3.19. При неможливості з'явитись на заміну, сторож зобов'язаний завчасно до початку чергування поставити до відома представника установи та отримати на це відповідний дозвіл. Екстренні обставини підтверджуються відповідними документами.
3.20. Сторож, заступивши на чергування-підміну, несе повну відповідальність відповідно до даної інструкції.
3.21. Відсутність на роботі більше 3 годин - прогул.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1. На робочому місці відключити всі електропобутові прилади, місцеве освітлення та інше.
4.2. Привести до ладу робоче місце, скласти документацію.
4.3. Зробити запис в журналі прийому-здачі зміни.
4.4. Доповісти керівникові та зміннику про всі недоліки, які мали місце під час чергування.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації.
5.1. Не створюючи паніки, приступити до ліквідації створеної ситуації.
5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.
5.3. Попередити про те, що сталося безпосереднього керівника.
5.4. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати за номером 103 швидку медичну допомогу.

6. Надання першої медичної допомоги.
6.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії елекгричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу, необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
6.2. Перша допомога при пораненні. Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом. Якщо індивідуального пакету немає, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо свіжовипрасувану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку та ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
6.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах. При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба. При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку. При переломі ребер, ознакою цього є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
6.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами. При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкодженні ділянки необхідно ретельно промити проточною водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5% розчином питної соди, а обпечену лугом - 3% розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти. При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити проточною водою протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2% розчином питної соди, а при враженні очей лугом - 2% розчином борної кислоти. При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3% розчином оцтової кислоти або 3% розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5% розчином питної соди. При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10% розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3% розчином оцтової кислоти.
6.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються та перев'язувати опіки бинтом. При опіках першого ступеня (почервоніння), обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом. При опіках другого ступеня (пухирі), обпечене місце обробляють спиртом, 3% марганцевим розчином або 5% розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.
6.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
    підняти поранену кінцівку вверх;
    кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин, якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
    при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою;
    при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
6.7. Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежегасіння та викликати пожежну частину.
6.8. Виконувати вказівки керівника робіт по усуненню аварії.


Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець



ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27


Інструкція з охорони праці № 8
при роботі з газонокосаркою у Березнівській районній раді


1. Загальні вимоги охорони праці.
1.1. До самостійної роботи з газонокосаркою мають допуск працівники виконавчого апарат районної ради, які вивчили інструкцію з охорони праці при роботі з газонокосаркою, пройшли вступний та первинний інструктаж з охорони праці.
1.2. Під час здійснення роботи з газонокосаркою працівник зобов'язаний:
виконувати тільки ті види робіт, які визначені робочою інструкцією;
дотримуватися Правил внутрішнього трудового розпорядку;
правильно використовувати засоби індивідуального та колективного захисту;
суворо дотримуватись усіх вимог охорони праці;
терміново сповіщати свого безпосереднього або вищого керівника про будь-які ситуації, які можуть загрожувати життю і здоров'ю людей, про кожний нещасний випадок або про погіршення стану свого здоров'я;
працівникові необхідно вміти негайно надавати першу невідкладну медичну допомогу постраждалим при ураженні електричним струмом та при інших травмах і гострих захворюваннях;
необхідно вміти правильно використовувати первинні засоби пожежогасіння.
1.3. У процесі виконання робіт з газонокосаркою можливий вплив на працівника наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
рухомі механізми;
висока напруга в електромережі, замикання якої може відбутися через тіло людини;
підвищений рівень шуму та вібрації при роботі з газонокосаркою;
підвищена або знижена температура повітря при роботі;
висока вологість і надмірна загазованість повітря робочої зони;
гострі краї робочих інструментів та обладнання;
поява на території вибухонебезпечних, пожежонебезпечних та отруйних речовин;
шкідливі речовини (оксид і діоксид вуглецю);
шматочки грунту, гілок, інші предмети, що можуть відлітати при роботі газонокосарки;
надмірні фізичні перевантаження при роботі.
1.4. У разі травмування або нездужання слід негайно зупинити виконання роботи, доповісти про це своєму безпосередньому керівнику і звернутися за допомогою до найближчого медичного закладу.
1.5. За невиконання положень інструкції з охорони праці при роботі з газонокосаркою працівник притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством.

2. Вимоги охорони праці перед початком роботи з газонокосаркою.
2.1. Необхідно надіти на себе спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту.
2.2. Слід перевірити та переконатися у справності газонокосарки, інструментів, пристосувань, засобів захисту.
2.3. Про всі недоліки та несправності газонокосарки, пристосувань і засобів захисту, виявлених при огляді, слід доповісти керівнику робіт для вжиття заходів щодо їх усунення.
2.4. Перед початком роботи необхідно провести візуальний огляд газонокосарки:
2.4.1. Необхідно перевірити надійність кріплення та правильність заточування ножа.
2.4.2. Перевірити справний стан та надійність кріплення захисного кожуха.
2.4.3. Слід провести огляд системи живлення двигуна газонокосарки:
горловина бензобака повинна бути закрита пробкою, бак повинен бути надійно прикріплений до корпусу газонокосарки, ручка крана повинна надійно фіксуватися в двох положеннях, що мають чіткі написи "Відкрито - Закрито";
місця з'єднання крана з бензобаком і патрубком, що відходить, а також сальник ручки крана не повинні пропускати паливо;
ручка керування дроселем повинна переміщатися плавно, без заїдання і помітного люфту;
всмоктувальна трубка карбюратора повинна бути обладнана повітряним фільтром;
експлуатація двигуна газонокосарки без повітряного фильтра, передбаченого заводом-виробником, категорично заборонена;
приймальна труба глушника і сам глушник газонокосарки не повинні мати тріщин, розривів металу та наскрізної корозії;
вихлоп відпрацьованих газів повинен бути спрямований таким чином, щоб струмінь газу, що виходить при роботі двигуна, не обдував руки працівника і не забруднював зони його дихання.
2.4.4. Слід провести огляд системи запалювання газонокосарки:
підлягають щоденному огляду провід високої напруги, його наконечник і кнопка зупинки двигуна;
провід високої напруги повинен бути одним кінцем щільно закріплений в ізолюючій втулці магнето, а інший його кінець повинен бути армований спеціальним наконечником, що містить опір для усунення радіоперешкод;
пробний запуск газонокосарки повинен бути здійснений у відповідності з інструкцією завода-виробника.
2.5. Під час роботи двигуна газонокосарки не повинно бути сторонніх шумів і стуків; двигун повинен змінювати число оборотів відповідно до положення ручки "газу" і при цьому не давати спалахів в карбюратор або глушник.
2.6. Для живлення електричних газонокосарок необхідно вздовж газонів, на яких будуть виконуватися роботи з косіння трави, встановити штепсельні роз'єми. Штепсельний роз'єм повинен мати заземлюючий контакт, що забезпечує випереджаюче підключення заземлення до корпусу газонокосарки відносно подачі напруги і подальше його відключення при виключенні.
2.7. Кількість та місця розташування штепсельних роз'ємів необхідно визначати виходячи з того, що довжина кабелю, що з'єднує електричну газонокосарку зі штепсельним роз'ємом, не повинна перевищувати 150 м, для цього передбачається кабельний барабан з ємністю.
2.8. Для підключення штепсельних роз'ємів прокладається спеціальна лінія, яка повинна отримувати електроживлення від окремого автомата. Після завершення робіт з використанням газонокосарки, лінія повинна бути знеструмлена шляхом відключення автомата. Місце установки автомата повинно бути обрано таким чином, щоб унеможливити його включення сторонніми людьми.
2.9. Тип електричних проводів та їх перетин повинні бути обрані згідно ПУЕ з урахуванням способу прокладання живлячої напруги. Переріз жил електропроводів не повинен бути менше 2,5 мм2.
2.10. Електричний кабель, що з'єднує газонокосарку з живильною лінією, не повинен мати механічних пошкоджень зовнішньої оболонки.
2.11. У місцях вводу повинна бути повністю усунена можливість стирання і пошкодження оболонки електричного кабелю. Струмоведучі частини повинні бути недоступні для випадкового дотику.
2.12. Технологічні процеси косіння газонів повинні здійснюватися у відповідності з правилами технічної експлуатації використовуваних газонокосарок, з дотриманням вимог, що забезпечують захист працівників від дії шкідливих і небезпечних факторів.
2.13. Перед початком виконання робіт працівник, що обслуговує газонокосарку, повинен бути заздалегідь проінструктований про специфічні особливості косіння конкретного газону.
2.14. Безпосередньо перед початком косіння трави необхідно провести зовнішній огляд ділянки косіння і видалити всі сторонні предмети, які знаходяться на ньому (каміння, скло, гілки).
2.15. Знаходження сторонніх осіб на ділянці косіння суворо заборонено.

3. Вимоги охорони праці під час роботи з газонокосаркою.
3.1. Починати косіння газону необхідно таким чином, щоб виключити можливість засмічення проїжджої частини, пішохідних доріжок та інших територій закладу скошеною травою. Для цього перші 1 - 2 проходи слід виконувати в такому напрямку, щоб викид скошеної трави відбувався в середину газону.
3.2. Для в'їзду газонокосарки на газон через бордюр необхідно використовувати спеціально виготовлені з урахуванням місцевих умов настили.
3.3. Під час переміщення газонокосарки з однієї ділянки території закладу на іншу, слід відключати ріжучий апарат газонокосарки і встановлювати його в положення транспортування.
3.4. Ножа ріжучого апарату газонокосарки необхідно очищати від трави за допомогою спеціальних щіток. Очищати деталі ріжучого апарату газонокосарки руками категорично заборонено.
3.5. Не допускається застосовувати газонокосарки, обладнані механічним двигуном, для скошування газонів на висоту менше 2 см.
3.6. Не дозволяється застосовувати газонокосарку для косіння трави, висота якої понад 20 см.
3.7. Категорично заборонено палити під час заправки газонокосарки паливом, а також під час роботи газонокосарки.
3.8. Якщо в процесі косіння трави будуть виявлені будь-які відхилення від нормальної роботи (сторонні стуки, підвищена вібрація тощо), то двигун газонокосарки повинен бути негайно зупинений.
3.9. Суворо заборонено виконувати ремонтні та регулювальні (крім регулювання карбюратора) роботи при працюючому двигуні газонокосарки.
3.10. У разі випадкового пошкодження кабелю електричної газонокосарки, необхідно терміново припинити виконання роботи і знеструмити газонокосарку шляхом відключення штепсельного роз'єму.
3.11. У процесі виконання робіт з газонокосаркою суворо заборонено:
натягувати і перегинати електричний кабель;
передавати газонокосарку стороннім особам;
здійснювати роботи поблизу від людей і тварин;
виконувати роботи під час дощу;
залишати газонокосарку без нагляду;
чистити і обслуговувати газонокосарку без відключення її від електричної мережі.
3.12. Працівнику слід уважно стежити за тим, щоб електричний шнур не потрапив під ножі газонокосарки.
3.13. Під час проведення робіт з використанням газонокосарки дотримуватися усіх вимог інструкції з охорони праці при роботі з газонокосаркою, інструкції з пожежної безпеки на території дошкільного навчального закладу.

4. Вимоги охорони праці після закінчення робіт з газонокосаркою.
4.1. Необхідно привести в належний порядок робочу територію, газонокосарку, інструменти та пристосування, знеструмити електричну газонокосарку, здійснити її очищення від трави та бруду.
4.2. Доставити газонокосарку, робочий інструмент та пристосування до основного місця роботи.
4.3. Після прибуття до основного місця роботи, зняти з себе спецодяг, спецвзуття і вимити руки з милом.
4.4. Доповісти безпосередньому керівникові про всі недоліки, виявлені під час роботи з газонокосаркою і вжиті заходи щодо їх усунення.

5. Вимоги охорони праці в аварійних ситуаціях.
5.1. У разі виникнення аварій і ситуацій, які можуть призвести до нещасних випадків при використанні газонокосарки, необхідно:
5.1.1. Негайно зупинити виконання роботи і сповістити про це керівника робіт.
5.1.2. Під керівництвом керівника робіт екстренно вжити всіх можливих заходів, спрямованих на усунення причин аварії або ситуації, які можуть призвести до нещасних випадків.
5.1.3. При перегріві двигуна газонокосарки, слід зупинити його і дати можливість охолонути. Охолоджувати двигун водою суворо заборонено.
5.1.4. При появі стуку, вібрації, зміни характерного шуму, появи запаху горілого або диму, необхідно негайно відключити газонокосарку.
5.2. У разі виникнення пожежі, задимлення необхідно:
5.2.1. Оперативно доповісти про це за номером телефону 101 до пожежної охорони, проінформувати всіх співробітників закладу, повідомити про подію свого безпосереднього керівника.
5.2.2. Знеструмити електроживлення газонокосарки.
5.2.3. Приступити до ліквідації пожежі первинними засобами пожежогасіння, якщо це не пов'язано з ризиком для життя.
5.3. При нещасному випадку слід:
5.3.1. Негайно надати першу невідкладну медичну допомогу потерпілому і, за необхідності, організувати його транспортування до найближчого медичного закладу.
5.3.2. Вжити екстрених заходів, спрямованих на запобігання розвитку аварійної чи іншої надзвичайної ситуації та впливу травмуючих факторів на інших осіб.


Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець



ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27

Інструкція з охорони праці № 9
для працівників Березнівської районної ради, які перебувають у службовому відрядженні


1. Загальні положення
1.1. Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про охорону праці", Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  15.02.2005 за №231/10511, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30.03.2017 № 526), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за №226/2666 (зі змінами), Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.1993 № 132, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.02.1994 за № 20/229, Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98  №59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658, Правил поведінки у громадському транспорті та належить до нормативно-правових актів з охорони праці і встановлює вимоги безпеки під час перебування працівників Березнівської районної ради у службовому відрядженні.
1.2. Дія інструкції поширюється на всіх працівників виконавчого апарату Березнівської районної ради, які відряджаються за розпорядженням голови районної ради на певний строк до іншого населеного пункту для виконання робіт, службового доручення, або проходження навчання, підвищення кваліфікації (далі – відряджені працівники).
1.3. До виконання робіт у відрядженні допускаються особи, які: пройшли інструктаж з питань охорони праці, у тому числі за цією інструкцією.
1.4. Особа відповідальна за направлення працівників у відрядження, в супровідних документах зазначає мету відрядження, маршрут, час перебування працівників у відрядженні.
1.5. На відрядженого працівника розповсюджується режим роботи (робочого часу) тієї організації, установи (підприємства), до якої він відряджений.

1.6. Працівник зобов’язаний:
1.6.1. Дотримуватись вимог цієї інструкції, інструкцій з охорони праці за видами виконуваних робіт, інструкцій з пожежної безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку, санітарних норм і правил особистої гігієни.
1.6.2. Знати номери телефонів екстреного виклику відповідних служб:
101 – пожежна охорона;
102 – поліція;
103 – швидка медична допомога;
104 – аварійна газова служба;
112 – єдиний номер для виклику всіх служб екстреної допомоги.
1.6.3. Дотримуватись завдання на виконання робіт.
1.7. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника, оточуючих чи навколишнього природного середовища.
1.8. За порушення вимог безпеки та цієї інструкції працівник несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

2. Вимоги безпеки при проїзді в транспортному засобі
2.1. Пересуваючись до місця відрядження та у зворотному напрямку на своєму транспортному засобі, працівники повинні виконувати вимоги Правил дорожнього руху. При використанні орендованих засобів пересування (автомобіль, автобус, потяг тощо) - виконувати вимоги безпеки, які висуваються обслуговуючим персоналом транспортного засобу.
2.2. Чекати транспортний засіб необхідно на зупинках.
2.3. Заходити в транспортний засіб потрібно не поспішаючи, не штовхаючись у дверях.
2.4. Не засинати під час руху автотранспорту: можна отримати травму під час різкого гальмування або маневру.
2.5. Не притулятися до дверей, намагатися під час руху не стояти в проході або на східцях транспортних засобів.
2.6. Не відвертати увагу водія, не заважати йому під час керування транспортним засобом.
2.7. Під час висадки пасажирів не можна самовільно відчиняти двері.
2.8. При виході із транспортного засобу бути уважним, виходити обережно, тримаючись за поручні, не штовхаючись.

3. Вимоги безпеки під час руху по території населеного пункту
3.1. Рухаючись по території населеного пункту потрібно виконувати такі вимоги:
ходити лише по пішохідних доріжках, тротуарах, а за їх відсутності – по узбіччю, обов’язково повернувшись обличчям до автотранспорту, що рухається;
переходити вулицю у визначених місцях на зелене світло світлофора та при відсутності транспорту, що наближається;
не сідати і не спиратися на випадкові предмети і огородження;
в холодну пору року не перебувати в зоні можливого падіння з даху снігу і бурульок;
рухаючись сходовими маршами, триматися за поручні;
не перевищувати вантажопідйомність ліфтів, дотримуватися правил користування ними;
не підходити та не чіпати предмети та речовини, які несуть потенційну загрозу (металеві пристрої, закриті ємкості, отрутохімікати);
бути уважним, проявляти особисту обережність;   
дбати про особисту безпеку і здоров'я.
3.2. Забороняється вживати спиртні напої, наркотичні речовини і з'являтися в нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп'яніння. Палити дозволяється лише в спеціально відведених і обладнаних для цього місцях.
3.3. У неробочий час працівник повинен виконувати правила поведінки в громадських місцях.
3.4. Забороняється вступати в конфліктні ситуації з особами, які їх провокують. При виникненні загрози нападу зловмисників необхідно привернути до себе увагу колег, перехожих, співробітників поліції.

4. Вимоги безпеки при перебуванні в готелі, гуртожитку
4.1. При поселенні в готель чи гуртожиток працівники зобов'язані:
ознайомитися з діючими правилами внутрішнього трудового розпорядку і суворо їх дотримуватися;
перевірити в номері справність електричних розеток, вимикачів, сантехніки;
при виявленні неполадок або невідповідностей поставити до відома чергового готелю (гуртожитку);
ознайомитися з евакуаційними шляхами.
4.2. Якщо в готелі (гуртожитку) дозволено користування електропобутовими приладами, потрібно обов’язково дотримуватися правил безпеки при користуванні ними.

5. Вимоги безпеки під час роботи
5.1. Працівник зобов'язаний:
5.1.1. При прибутті до місця відрядження повинні доповісти про своє прибуття керівнику установи, організації.
5.1.2. Дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку тієї установи, організації, куди працівник був відряджений.
5.1.3. Перед початком роботи перевірити своє робоче місце:
наявність, комплектність і справність необхідних засобів, пристроїв, приладів, інструменту, приладів контролю і безпеки;
повідомити керівника робіт про існуючі недоліки з охорони праці.
5.1.4. Виконувати тільки ті завдання і тільки в такому обсязі, які визначені завданням на відрядження.
5.1.5. Дбайливо ставитися до виданих інструментів, пристроїв, приладів, повідомляти про їх несправність керівника робіт.
5.1.6. Дотримуватися вимог інструкцій та нормативних актів з охорони праці.
5.1.7. Повідомляти керівника робіт про аварійні ситуації, займання і пожежі, нещасні випадки і захворювання в процесі виконання робіт.

6. Вимоги  безпеки після закінчення роботи
Працівник зобов'язаний:
6.1. Прибрати робоче місце, здати видані матеріали, інструмент, пристрої, прилади, засоби захисту, тощо.
6.2. Доповісти керівнику структурного підрозділу про закінчення і обсяг виконаних робіт.
6.3. Оформити посвідчення про відрядження.
6.4. За доставку відрядженого персоналу транспортом на місце основної діяльності (маршрут руху, місця зупинок тощо) несе відповідальність підрозділ, який замовляє автотранспорт.
6.5. Відрядженим працівникам забороняється:
змінювати на свій розсуд маршрут руху, місця зупинок, вид транспортного засобу (при використанні автотранспорту підприємства);
порушувати вимоги безпеки на транспорті.

7. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
Під час перебування у службовому відрядженні можливі такі аварійні ситуації: травмування працівників, пожежа, дорожньо-транспортна пригода.
7.1. Про виникнення чи можливість виникнення аварійної ситуації відряджений працівник повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт.
7.2. Про всі випадки травмування на робочому місці чи за місцем проживання (готель, гуртожиток) відряджений працівник повідомляє керівника установи, організації до якої він направлений.
7.3. Керівник установи, організації зобов'язаний організувати доставку і супровід потерпілого до лікувального закладу і письмово повідомити про нещасний випадок у службу охорони праці за основним місцем роботи відрядженого.
7.4. У всіх випадках травмування потерпілому надається перша долікарська допомога в залежності від виду і ступеня тяжкості отриманої травми.
7.5. При виникненні пожежі працівник повинен:
терміново повідомити керівника структурного підрозділу про загорання;
вимкнути (по можливості) електроустаткування що зайнялося, від мережі електроживлення та розпочати гасіння вуглекислотним або порошковим вогнегасником. Застосовувати воду і пінний вогнегасник для гасіння пожеж в електроустановках забороняється;
вимкнути (по можливості) електроустаткування що зайнялося, від мережі електроживлення та розпочати гасіння вуглекислотним або порошковим вогнегасником. Застосовувати воду і пінний вогнегасник для гасіння пожеж в електроустановках забороняється;
при неможливості загасити пожежу власними силами необхідно сповістити пожежну охорону за номером телефону 101, організувати евакуацію людей і майна та відійти на безпечну відстань від місця загорання.
7.6. У випадку загорання одягу на людині його необхідно зірвати і загасити. При охопленні вогнем великої частини одягу людину потрібно закутати в тканину чи ковдру (тільки не з головою) і загасити полум'я.
7.7. При виявленні пожежі в приміщенні готелю чи гуртожитку працівник зобов'язаний:
негайно викликати пожежну охорону за номером телефону 101;
знеструмити електропобутові прилади (якщо такі є в наявності);
повідомити про загорання чергового готелю чи гуртожитку; приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежегасіння, якщо є така можливість;
у разі неможливості загасити пожежу власними силами негайно евакуюватися з приміщення готелю (гуртожитка).
7.8. При дорожньо-транспортній пригоді працівник, якщо сам не постраждав, повинен надати першу допомогу потерпілому, викликати за номером телефону 103 швидку медичну допомогу, допомогти відправити потерпілих до лікувального закладу, дочекатися приїзду поліції, записати прізвища, номери телефонів та домашні адреси свідків, повідомити про випадок безпосереднього керівника.
7.9. При виникненні чи загрозі виникнення інших аварійних ситуацій працівник повинен діяти у відповідності зі своїми обов'язками та згідно з Планом ліквідації аварій.
7.10. По можливості зберегти доаварійний стан на робочому місці для подальшого розслідування та усунення причин аварії, якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей та не призведе до травмування працюючих.

Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець



ЗАТВЕРДЖЕНО
Розпорядження голови
Березнівської районної ради
04.06.2019 №27

 

ІНСТРУКЦІЯ
з безпеки користування побутовими газовими приладами і апаратами


1. Ці Правила обов’язкові для всіх посадових осіб та працівників Березнівської районної ради, посадових осіб та працівників Березнівської районної державної адміністрації, які займаються експлуатацією топочної, розташованої за адресою м.Березне, вул. Київська, 6.
2. Відповідальними за цілісність і справний стан газового обладнання топочної несуть особи зазначенй у пункті 1 цих Правил та організація з якою укладено договір на обслуговування топочної.
3. Відповідальність за стан димових і вентиляційних каналів в топочній несе власник (балансоутримувач).
4. Відповідальний за безпечну експлуатацію внутрішнього газового обладнання - керуючий справами виконавчого апарату районної ради.
5. Відповідальні особи за експлуатацію топочної, повинні здати екзамен на знання правил безпеки систем газопостачання.
6. Особи, що користуються газовими приладами і апаратами зобов’язані:
6.1. Ознайомитися з Інструкцією (керівництвом) з експлуатації газових приладів і апаратів, що встановлені в топочній.
6.2. Забезпечити цілісність і підтримання в порядку газового обладнання.
6.3. Слідкувати за нормальною роботою газового обладнання, димоходів і вентиляції, перевіряти тягу до ввімкнення і під час роботи газових приладів за відведенням продуктів згорання газу в димохід.
6.4. При закінченні користуванням газом закрити крани на газових приладах і перед ними.
6.5. При несправності газового обладнання викликати працівників організації з якою укладеного угоду на обслуговування топочної або об’єкту газового господарства.
6.6. Закрити негайно крани горілок газових приладів при раптовому перериванні в подачі газу і повідомити аварійну службу об’єкта газового господарства.
6.7. При появі в приміщенні запаху газу негайно припинити користування газовими приладами, закрити крани на приладах і до них, відкрити вікна для провітрювання приміщень, викликати аварійну службу об’єкта газового господарства.
Не запалювати вогню, не палити, не включати освітлення і електроприлади, не користуватися електродзвінками.
Повідомити аварійну газову службу за номером телефону 104;
Вжити заходи щодо виведення людей із загазованого середовища та при появі відкритого вогню або іскри;
До прибуття аварійної бригади організувати провітрювання приміщення.

7. Забороняється:
7.1. Виконувати переставлення, заміну і ремонт газового обладнання.
7.2. Виконувати перепланування приміщень, де встановлені газові прилади.
7.3. Вносити зміни в конструкцію газових приладів, змінювати улаштування димових і вентиляційних систем (каналів) заклеювати вентиляційні канали, замуровувати "кишеню" і люки, що призначаються для очищення димоходів.
7.4. Відключати автоматику безпеки і регулювання, користуватися газом при несправних газових приладах, автоматиці, арматурі.
7.5. Користуватися газом при порушенні щільності кладки, штукатурки (тріщини) димоходів.
7.6. Користуватися газом після закінчення терміну дії акта про перевірку і очищення димових і вентиляційних каналів.
7.7. Виконувати очищення, перевірку димових і вентиляційних каналів без проходження навчання і отримання дозволу від об’єкту газового господарства.
7.8. Користуватися газовими приладами при зачинених кватирках, жалюзійних решітках, решітках вентиляційних каналів, при відсутності тяги в димоходах і вентиляційних каналах.
7.9. Залишати працюючі газові прилади без догляду, крім розрахованих на безперервну роботу і що мають для цього відповідну автоматику.
7.10. Допускати до користування газовими приладами осіб, що не контролюють свої дії, не знають правил користування цими приладами.
7.11. Прив’язувати до газопроводів мотузки і навантажувати їх.
7.12. Використовувати газ і газові прилади не за призначенням. Користуватися газовими плитами для опалення приміщень.
7.13. Користуватися приміщеннями, де встановлені газові прилади, для сну і відпочинку.
7.14. Використовувати відкритий вогонь для знаходження витікання газу.


Інструкцію розробив:
Керуючий справами виконавчого апарату районної ради    підпис     Б. Дроженець


 

 

 

Авторські права 2019 © Офіційна веб-сторінка Березнівської районної ради Рівненської області. Усі права захищені.
Joomla! — безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU Загальна Публічна Ліцензія.
2006-2012 © Український переклад Joomla! Україна.